Випадок із практики: хронічний пієлонефрит
В кінці вересня 2016 р. до мене звернулася жінка з проханням полікувати її доньку з приводу хронічного пієлонефриту. (Сина вона поховала декілька років тому – на превеликий жаль, незважаючи на усі величезні досягнення сучасної медицини, і в наш час молоді матері хоронять молодих дітей!..).
За роки практики мені доводилося постійно зустрічатися з важкими хворими, проте цей випадок вразив мене своєю поліморбідністю («букетом» хвороб) і тим, скільки ж пережила ця дівчина, якій зараз лише 25 років! Перші її слова при зустрічі зі мною: «Мене все турбує. Здається, що все болить». Далі скарги довелося записати на десяти сторінках зошита. Головна скарга – камені у нирках і ниркові кольки – протягом чотирьох останніх років завдавали дівчині страшенного болю, змушували витрачати час і сили на стаціонарне лікування, яке було не тільки консервативним і включало поряд з багатьма іншими медикаментами сильні антибіотики, але й оперативним (проводилося стентування нирок, стенти обростали солями, їх видаляли, потім – знову ниркові кольки, стаціонар, стентування, видалення стенту, і так далі, і так далі...).
На фоні призначеного мною гомеопатичного лікування одразу було відмічено покращення психологічного самопочуття дівчини, розпочалося інтенсивне виведення солей з організму. Не обійшлося при цьому без ниркової кольки, проте призначені гомеопатичні ліки зняли її (на великий подив дівчини) протягом декількох хвилин! Висновок лікаря, який здійснив цій пацієнтці ультразвукове дослідження нирок, після 6 тижнів гомеопатичного лікування: Конкрементів у нирках не найдено. Гомеопатія дозволила дівчині і полікуватися, і не пропустити жодного дня на роботі, ще й вчасно здати іспити в університеті.